Так довго, так щиро молилась, Так вірила в милість Небес, До Бога лиш серцем тулилась І несла покірно свій хрест. Просила, молила, благала... Минули в чеканні літа, Лиш віра в душі не згасала, Надія на Бога Свята. Почув ті Молитви Всевишній, Потішив на схилі життя: Під серцем побожним, безгрішним Понесла Пречисте Дитя. Смиренно здолавши сум'яття, Чекала Святе Немовля. І це Непорочне Зачаття У вдячності славить Земля. Їй всесвіт співає Осанну, У світі надії — в квіту, Бо Чиста і Праведна Анна Народить Марію Святу.
