Твого Різдва, Пречиста, дивний ранок Благословивсь й розцвів, як едельвейс. Твою молитву прикладу до рани, Голубко біла, що зійшла з небес. Твій голос – світлий доторк Слави Творця – Любові, сонячний прелюд Небесних ласк. Пречиста Діво, ave! Вклоняюсь. Плачу. Дякую. Молю. Пребудь в моїй трагічній долі-пісні, Осяй Небес натхненням ночі й дні! Хай віру і надію нині й прісно Твоя любов освячує в мені. Над зраненою пташкою, Голубко, Пречисті руки-крила вознеси. І серце, як маленька спрагла грудка, З Твоїх долонь зіп'є ковток весни.
