А ніч тоді була така глуха, Така сліпа, що осліпила світ. І він безтямно рився, наче кріт, У ґрунті безпросвітного гріха. І був тягар, і був печалі щем… Та жевріла надія між примар, Що прийде ось Месія — дивний Цар — І розжене пітьму Своїм мечем. І залунає переможний гук, І полум’я шугатиме вгорі… А Він прийшов під сяєвом зорі, Під шурхіт сіна і копитець стук. Тоді співали ангели й зірки, Бо то була вже зовсім інша ніч. І спали із осяяних облич Віки чекання і гріха віки.
