Дід Мороз Червоний ніс Цуценя мені приніс. Я здивовано дивлюся – Дід у маминім кожусі! Очі в нього голубі, Як у тата весняні. І сміється так, як тато, Тільки в бороду із вати. Звісно, тато. Я вдаю, Що його не впізнаю – Хай порозважається, Може, сам признається.
