Кумонько рідненька, люба, мила, Піднімай легкі свої вітрила, І пливи у світ собі далеко, Хай дорогу вказують лелеки! Припливи до щастя і достатку, І знайди для діток своїх татка, Доброго і мудрого навіки, А собі — в коханні чоловіка! Щоб сміялись милі твої очі, Юні, молоді, такі дівочі, Щоб у серці щастя не вміщалось, Мрії і бажання всі збувались!
