Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до сонця вікно й дивлюсь крізь проміння рої… Я небо люблю, бо воно нагадує очі твої. І радісні квіти весни, коли у садах солов’ї, люблю я фіалки — вони нагадують очі твої.
