Великий день ступав подвір’ям храму, Що встав понад вірянами, мов страж. Великий день життя – невпинну драму Звеличував, змінивши антураж. Торкався він душі словами дзвонів, Молитвою запрошував усіх У світ надій, і віри, і канонів, У світ без дум приземлено лихих. І грало небо сонячним промінням, Вітаючи спасенних. День чудес Радів новим прийдешнім поколінням: - Христос воскрес! - Воістину воскрес!
