Вірші про кохання
11 лис 2019 в 10:14Ти — моє серденько , ти — моє життя, Ти — моя пристрасть, тебе цілую я! І кожен у світі про це має знати, Тебе все життя буду я обіймати. Кожен твій погляд я досі ловлю І щодня повторюю, як сильно люблю. Вірю, ти також мене палко кохаєш, Адже ти мій єдиний, і ти це знаєш. У нас з тобою попереду ще ціла вічність, Сподіваюсь, зрозумієш ти мою ліричність. Знай, що ніколи я тебе не покину. Усією душею до тебе я лину. Повторю мільйон разів, як тебе я кохаю, Та із Днем Святого Валентина привітаю! Ти — моє серденько , ти — моє життя, Ти — моя пристрасть, тебе цілую я!
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:13Полюбилися двоє. І немає вже сну, і немає вже дня без молитв… Помолилися двоє. І немає вже сну, і немає вже дня без любові…
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:12Хочу всю країну з Днем Валентина привітати, Слів декілька теплих і добрих сказати: Живіть у любові, у мирі й достатку, Щоб Ваше кохання берегли янголятка! Цінуйте, що маєте поруч з собою, Того, за ким Ви, як за горою! Любіть на повні груди, цілісіньким серцем, Тоді любов і Вам любов'ю солодко озветься!
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:12Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік. То все разом, а ти — окремо. І сьогодні, і завтра, й навік.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:10Я не кохаю тебе і не прагну дружиною стати. Твої поцілунки, обійми і в мріях не сняться мені, В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати; Я часто питаю себе: чи кохаю? – Одказую: ні! Тільки ж як сяду край тебе, серденько мов птиця заб’ється, Дивлюся на тебе й не можу одвести очей, І хоч з тобою розстанусь, то в думці моїй зостається Наче жива твоя постать і кожнеє слово з речей. Часто я в думці з тобою великі розмови проваджу, І світять, як мрія, мені твої очі, ті зорі сумні… Ох, я не знаю, мій друже, сама я не зважу, – Коли б ти спитав: «Чи кохаєш?» – чи я б тобі мовила: ні?..
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:10Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри і підіймають хвилі, Океан житейський клекотить. Переможем чи впадем безсилі? Шлях далекий і важкий лежить. За кормою закипає піна, Хмариться на обрії блакить. Будь за мене впевнена й спокійна, Хай тебе майбутнє не страшить. Побажай удачі кораблю І люби, як я тебе люблю.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:09Кохай мене, кохай! Як перший раз, завжди! Ніколи не пускай, не додавай води! Цілуй мої долоні, руку в руці тримай! Цілуй мене у скроні, в очах шукай свій рай! Мій погляд на собі, гарячий памятай! Дарую я тобі, усю себе, кохай! Твоя і назавжди, кохання ти тримай! Й співсолоду сліди з думок не випускай! Кохай мене, кохай! І дихай так, як я! Коханий, памятай, що я лише твоя!
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:08Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за сонячний усміх Квітками дорогу встилав. Ти зовсім була не вродлива І завжди, як вечір, смутна... Чого ж ти з усіх моїх милих У серці осталась одна?!
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:07Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до сонця вікно й дивлюсь крізь проміння рої… Я небо люблю, бо воно нагадує очі твої. І радісні квіти весни, коли у садах солов’ї, люблю я фіалки — вони нагадують очі твої.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:07Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду — і може більше не прийду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста, — А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота. Гей, поля жовтіють, і синіє небо, Плугатар у полі ледве маячить… Поцілуй востаннє, обніми востаннє; Вміє розставатись той, хто вмів любить.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:06Любов твоя — це ніжний шепіт, це вітру подих, сонця жар! Коли я бачу твої очі, я мов літаю серед хмар. Любов твоя — це ніжні руки, це серця стукіт,блискіт зір. І я благаю вищі сили, щоб врятували від зневір.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:05Неси свій хрест, завжди без болю, Скріпивши волю у кулак! Не нарікай на свою долю; Що все чомусь, завжди не так... Піднявши голову до неба, Ти попроси собі, лиш сил... У відчай падати не треба, Зостанешся без своїх крил. Іди ти, по своїй дорозі Неси надію і добро, Щоб не задавитися питанням,- Чому тобі не повезло?! Ти віддавай усе найкраще, Що маєш у своїй душі, І руку ти подай нужденним,- Щоб світло бачити в житті! Неси любов, і море щастя, І щирість серця своєго. Сторицею тобі віддасться,- Бо за добром, - стоїть добро. Не піддавайся пересудам, Послухай...Потім відпусти... Бо кожен у житті своєму На плечах має що нести...
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:05Я закоханий... Люблю! Не признаюся нікому... Навіть місяцю ясному, Тільки, може... солов'ю. І сказав... А солов'ї Вітру, хмарам розказали. І тепер думки мої Вся земля і небо взнали.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:05Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон, Гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:04В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. Забарився, прийшов нескоро. Марнувала я дні в жалю. І в недобру для серця пору я сказала комусь: — Люблю. Хтось підносив мене до неба, я вдихала його, голубе… І не мріяла вже про тебе, щоби цим це образить тебе. А буває — спинюсь на місці, простягаю руки без слів, ніби жду чудесної вісті з не відомих нікому країв… Є для серця така покута – забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути і чого в житті не було.
НадіслатиВірші про кохання
11 лис 2019 в 10:03Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині є хтось такий, як невтоленна спрага. Я не покличу щастя не моє. Луна луни туди не долітає. Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є. Моя душа й від цього вже світає.
НадіслатиПоказати ще